Смартфони (гаджети) в розвитку дитини

На сьогоднішній день наявність гаджета чи смартфона, ноутбука або планшета  – обовя’зковий атрибут нашого часу.

Зараз практично всі питання можна вирішити за допомогою мобільного пристрою, наприклад записаться на прийом до лікаря, зробити необхідні покупки, стежити за новинами, читати книги, і цей список можна продорвжувати нескінченно.

За даними американських досліджень середньостатестична людина відкриває смартфон 150 раз і це лише за один день. Тому навряд чи когось здивує, що серед  дітей теж поширюється залежність від гаджетів.

Уявить сучасну дитину без гаджетів – майже не можливо. Вони суттєво полегшують життя батькам на перших етапах. Але згодом мама з татом починають бити на сполох, адже відірвать сина чи доньку від віртуальних розваг майже не можливо. Перемкнути увагу на читання, іграшки чи живе спілкування здається непосильним викликом. Саме гаджетами пояснюють відсутність на подвірях та ігрових майданчиках дітей старше восьми років.

У наш час обійтись без сучасних технологій – неможливо. Заборонити дітям користуватись гаджетами – те саме, що не дозволити їздити ліфтом. Діти почнуть відставати від життя - почуватимуться не комфортно серед однолітків, - пояснює відома психолог Олена Горбатюк під час лекції «Як відлучити дитину від гаджетів?» Вона  наголошує , що ці блага цивілізації мають свої плюси і мінуси.

Гаджети виховують у дітях посидючість, розвивають логіку, надають чимало корисної інформації. Натомість надмірне захоплення ними призводить до проблем з поставою та зором. Діти не набувають необхідних навичок спілкування, не розвиваються згідно віку. З’являється необгрунтована агресія, порушення сну. Соцмережі та чимало сайтів містять багато інформації, яку дитяча психіка не може переварити. Як правило нервова система погано переносить  побачене, перезбуджується.

Знайомство немовляти зі смартфоном або планшетом на першому році життя  – прямий шлях до залежності. Мамі легше включити малюку мультика , не замислюючись про наслідки, щоб займатися своїми справами. Але психологи зробили висновок , давати дитині гаджет можна  не раніше двох років. До цього часу варто зосередитися на моторному розвитку малечі та пізнання навколишнього світу.

Маленька дитина має вчитися складати пірамідки та кубики, спостерігати за птахами  та тваринами. Якщо вона з пелюшок звикне до віртуального світу, реальність здаватиметься їй не такою яскравою як у мультфільмах. Перебудувати свідомість буде важко.

Типова помилка батьків -  садити дитину їсти з мультфільмами. Поки вона дивиться на екран, їй легше запихати їжу. Згодом малюк відмовиться сідати за стіл без гаджета, адже звик під час трапези бачити цікаву картинку. Цю звичку слід долати поступово. Спочатку потрібно обмежити час перегляду мультфільмів за обідом. Доведеться замінити гаджета реальним шоу. Увімкніть свою фантазію, щоб займати увагу малюка, поки їжа не перестане асоціюватися в нього з видовищем і з телефоном або планшетом. Також важливо щоб і самі батькі за столом не дивились в телефон.

Чим більше часу за гаджетами проводять батькі - тим більше ймовірності що на них підсяде і їхнє чадо. Не варто забороняти малюку  сидіти у телефоні якщо самі не вилазите з віртуального світу.

Дитина завжди копіюватиме вашу поведінку. Тож найкращий спосіб відлучити дитину від електронної  іграшки - спостерігати що саме цікавить вашого сина чи доньку.

Віртуальні  інтереси дитини потрібно переносити у реальний світ. Наприклад якщо ваша донька на планшеті любить вдягати ляльок  в різноманітний одяг - купіть їй ляльку та разом укомплектуйте її гардероб. Або візьміть з собою на шопінг  чи у салон краси. Їй подобається віртуально робити макіяж. Запропонуйте розмалювати вас та похваліть за її здібності.

Хлопчикам зазвичай дуже подобаються «стрілялки» - це теж можна втілить  у реальному житті. Майже у кожному місті є така гра як пейнтбол. Можна домовиться з батьками друзів сина і організувать такі «стрілялки» які запамятаються дітворі на все життя і це будуть живі емоцїї.

Більше часу приділяйте своїм дітям, так сучасний світ не простий, батьки зазвичай дуже заклопотані і стомлені , але живе спілкування,  це живі емоції та враження.

Якщо діти люблять спортивні ігри організуйте похід на каток або футбольний матч (можна взяти на прокат різний розвиваючі центри, комплекси, надувні батути). Найчастіше з малюками вибирайтеся на природу, ходіть в походи, на риболовлю (туристичне спорядження Вам в цьому допоможе). Вечорами, всією сім'єю, можна пограти в різні розвиваючі ігри, тим більше, що зараз їх величезна кількість і по різним інтересам. А ще можна робить різні вироби своїми руками. Хлопчикам з татами  можна вчиться майструвати з дерева, наприклад робити шпаківні, годівнички, а потім разом розвісить в парку чи в сквері і підгодовувати птахів зимою. Мами можуть навчить своїх маленьких красунь вишивати, плести на спицях, робить різні аплікації.

Реальний час проведений разом  з сім’єю і душевне тепло  - це речі які  ніколи не замінять ніякі гаджети. З дівчатками та і з хлопчиками, можна разом прибирати, готувать їжу і пекти різні смаколики, дітвора з радістю буде вам  допомогать і за одне вчиться реальним речам, які дуже знадобляться в майбутньому. Якщо знайти до дітей правильний підхід, то діти  дуже охоче проводять час зі своїми батьками .

Не варто категорично заперечувати гаджети та ховати їх від дітей. Вони стали вагомою частиною сучасного життя та навчального процесу. Діти не можуть обійтися як без фізкультури та образотворчого мистецтва , так і без штучного інетелекту. Якщо повністю їх виключити  то психитці буде важко « перетравити» цю інформацію та адаптуватися до сучасного суспільства. Що справді варто зробити –то це обмежити час користування.

Дітям від 2 до 4 років можна сидіти за гаджетами не довше 15 хвилин на день

Від  4 до 7 років – максимум 35 хвилин.

Від 8 до 13 років –до півтори години.

Також слід пам’ятати що гаджетами, як і іншими шкідливими звичками діти замінюють батьківську  увагу. Якщо якісно проводити достатньо часу з нащадками, спілкуватися з ними «очі» в «очі» , уважно вислуховувати, разом розважатися та знайти спільні інтереси , потреба занурюватися у віртуальний світ  у дітей  відпаде сама собою.